Під час вибору машини нам властиво вагатися, а також помилятися щодо своїх реальних потреб. Наприклад, купуючи великий позашляховик, його господар часто наводить як аргумент поїздку на риболовлю, хоча востаннє він ловив рибу 10 років тому. Допомогти зробити правильний вибір допоможе низка простих порад.
Усіх покупців іномарок можна розділити на дві великі групи. Одні намагаються взяти нову машину, інші ж орієнтуються на стару. До безперечних переваг нової машини належить її набагато вища надійність і гарантійні зобов'язання виробника. Є у нової машини і мінуси - набагато її вища порівняно з "секонд-хендом" вартість. Крім того, не треба забувати, що купивши сьогодні новий автомобіль, скажімо, за $20 тис., за рік його не можна буде продати за $18-19 тис. Втрати будуть істотно більшими. Тому нова машина більше підійде тим, хто хоче придбати транспортний засіб на тривалий час і мати мінімум проблем з його експлуатацією. А купівлю вживаного автомобіля можна порекомендувати любителям часто міняти машини.
ВИСНОВОК: Ніколи не потрібно брати надто стару іномарку, яка колись була престижною - витрати на її обслуговування і ремонт будуть дуже високими. Новий автомобіль найкраще купувати з тим розрахунком, що він буде експлуатуватися кілька років.
Питання скільки витратити на машину є надзвичайно важливим. Прийнято вважати, що людина може собі дозволити автомобіль вартістю не більше, ніж її річна зарплата. Тобто якщо щомісяця на особистий рахунок надходить $1,5 тис., то і машину собі потрібно шукати в ціновому діапазоні до $18 тис., максимум до $20 тис. А інакше може вийти так, що володіння автомобілем буде вже приносити не радість, а суцільний головний біль.
Необхідно врахувати і те, скільки коштуватиме експлуатація тієї чи іншої моделі. Почати тут варто насамперед із витрати палива - наприклад, один із найбільших позашляховиків у світі Chevrolet Suburban у місті пожирає по 30-40 л. палива. І при частих поїздках власники цих машин щомісяця залишають на заправках $300-400! Якщо ж говорити про стандартні легкові машини, то тоді вони потребують у середньому 8-15 л. палива на 100 км шляху. До пального треба додати вартість технічного обслуговування кожні 10-20 тис. км, а також ціну страховки за ризиком викрадення/пошкодження - повірте, з нею набагато спокійніше. У середньому виходить, що за наявності автомобіля вартістю приблизно $20 тис. витрати з урахуванням вартості бензину, страховок, технічного обслуговування, податків та іншого становлять близько $2,5 тис. на рік або $208 на місяць. До цього треба додати і ті втрати, яких зазнає бюджет під час перепродажу машини надалі. Так, за три роки експлуатації нова машина подешевшає приблизно на 25-35%, а отже, за вартості автомобіля в $20 тис. загальні втрати становитимуть $5-7 тис. Або приблизно по $166 на місяць протягом перших трьох років. У підсумку виходить по $375-400 щомісяця (для нової машини ціною $20 тис.). Якщо ж ідеться про автомобіль вартістю $50-70 тис., то тоді витрати зростають уже до $600-1000 і навіть більше.
ВИСНОВОК: Перш ніж купувати автомобіль, потрібно порахувати скільки він вимагатиме грошей. І пам'ятайте - ціна машини не повинна становити більше річного доходу покупця.
Після визначення своїх фінансових можливостей потрібно подумати над тим, якого ж класу потрібен автомобіль. Під час вирішення цього питання необхідно враховувати не тільки особисті переваги, а й те, в яких умовах буде експлуатуватися автомобіль, як часто в ньому треба буде перевозити велику кількість пасажирів або вантажу і так далі.
Якщо потрібен простий засіб пересування містом, то тоді найкраще зупинити свій вибір на невеликій мікролітражці (її плюси - невисока ціна, низькі експлуатаційні витрати, зручність маневрування і паркування). Главі великої родини, яка часто виїжджає на дачу, найкраще придивитися до містких мінівенів, універсалів або хетчбеків. А ось позашляховики можна порадити тільки в тому разі, коли є необхідність періодично виїжджати на природу. Та й то в цьому випадку найкраще звернути свій погляд у бік так званих "паркетників", які поєднують в собі комфортабельність легкової машини з можливостями позашляховика.
Справжні ж позашляховики є сенс купувати тільки тим, хто взагалі рідко коли виїжджає на асфальт - комфорт таких машин далекий від ідеалу, а вартість обслуговування (та й самої машини) досить висока. Тут, до речі, можна згадати улюблену приказку працівників Land Rover - "90% покупців позашляховиків ніколи в житті не використовують можливості автомобіля на повну. А ще 9,9% тільки думають, що використовують".
ВИСНОВОК: При постійній їзді містом великий седан або позашляховик не потрібен. Якщо є бажання придбати автомобіль на всі випадки життя, то найкраще взяти місткий мінівен, універсал або паркетний позашляховик. А ось престижні седани класу "люкс" треба купувати лише тоді, коли цього вимагає статус людини.
Для російських покупців дуже важливим фактором є марка майбутнього автомобіля та її престиж. Саме через цей критерій дуже багато хто навіть не хоче розглядати як варіант якусь корейську модель, хоча зараз у Hyundai або Kia є дуже непогані машини. А ось японські і, звісно ж, європейські бренди, котируються дуже непогано. До речі, купівля машини, марка якої цінується серед інших автомобілістів, допоможе надалі під час її перепродажу. Тут же можна порадити відмовитися від придбання всіляких екзотичних автомобілів, які в Росії зустрічаються в невеликих кількостях. Вони, звісно, притягують погляди оточуючих, але під час їх обслуговування та подальшого перепродажу можуть виникнути великі проблеми.
ВИСНОВОК: Якщо соціальний статус є для людини значущим фактором, то тоді їй найкраще купувати автомобіль якоїсь більш-менш престижної, але водночас і поширеної марки (у Росії найкраще котируються європейські та японські моделі). Однак якщо потрібен простий засіб пересування, то тоді треба звертати увагу не на бренд, а на технічні характеристики автомобіля, надійність і його ціну. Від "екзотики" найкраще відмовитися і в цьому випадку.
Обираючи транспортний засіб, потрібно визначитися і з тим, який двигун стоятиме під капотом. Далеко не завжди принцип "чим більше, тим краще" діє щодо автомобіля. Моделі з великими за об'ємом силовими агрегатами коштують набагато дорожче за своїх "побратимів" з простішими моторами. Прийнято вважати, що для невеликих автомобілів "гольф-класу" зазвичай достатньо потужності в 75-150 к.с., а машині класу "D" за європейською класифікацією (Opel Vectra, Volkswagen Passat тощо) вистачить 90-180 к.с. При цьому автомобіль із дизельним двигуном є сенс купувати лише в тому разі, якщо щорічний пробіг становить понад 30 тис. км, а ще краще понад 50 тис. км.
Кілька слів потрібно сказати і про комплектацію. Якщо є бажання купити більш-менш пристойну іномарку, то найкраще одразу ж шукати таку, де є хоча б мінімальний електропакет, кондиціонер і АБС. А ось навігаційна система в Росії абсолютно ні до чого - вона у нас не працює.
ВИСНОВОК: Зазвичай найкращим вибором є мотор, який займає середнє положення в модельній гамі.
І ще одна порада. Ніколи не вірте солодким промовам продавців автомобілів. В Америці прийнято вважати, що саме ці люди вміють брехати найкраще. Запам'ятайте - продавець хоче не вирішити ваші проблеми, а продати свій товар. І у нього будь-який автомобіль матиме відмінний комфорт, приголомшливу прохідність і майже безкоштовну вартість обслуговування. Тому перед покупкою потрібно обов'язково випробувати на ходу кілька автомобілів аналогічного класу, щоб зрозуміти, який же з них кращий.